Особливості інклюзивної освіти

Ігри, які допоможуть дитині розвинути мовлення

● 💙Гра “Проведи ведмедика”

Батькам пропонується взяти в руки ведмедика і від імені іграшки сказати: “Я дуже хочу познайомитися з будинком, в якому живе ваша сім’я”. Батьки просять дитину провести ведмедика по будинку чи квартирі й показати все якомога цікавіше. Можна піти на кухню, де батьки голосом іграшки спитають, як називаються ті чи інші предмети,

наприклад, холодильник, плита, стіл. Варто поцікавитися, для чого всі ці предмети потрібні. Так можна відвідати й інші кімнати.

● 💛Гра “У мене задзвонив телефон”

У якості телефона можна використовувати будь-які предмети, наприклад, кубики.

Батьки по черзі з дитиною зображають дзвінок по телефону. Можна говорити з дитиною від свого імені, ставлячи прості запитання, а можна — від імені іграшок чи тварин.

Дитина також, наслідуючи батьків, може запитувати у них щось.

● 💙Гра “Магазин”

Один із батьків пропонує дитині зайти до “магазину”. Вони підходять до стола, де

продавцем може бути другий з батьків, і щось купують — наприклад, посуд. Покупку треба описати: сказати її назву, форму, призначення. Також дітям подобаються уявні казкові ситуації, коли посуд може говорити. Батьки можуть запитувати дитину-чашку “Що в тебе наливають?”, а дитина відповідає.

● 💛Гра “А давайте поговоримо”

Дорослий починає гру словами: “Давай поговоримо” — і каже, наприклад, “Я хотів би стати чарівником. Як ти гадаєш, чому?” І дитина намагається пояснити. Далі бесіду підтримує дорослий за допомогою навідних питань. В кінці можна запитати дитину, а ким би вона хотіла бути. В цій грі важливо уникати настановчої позиції і спілкуватися з

дитиною на рівних.

Якщо дитина погано розмовляє, то батьки обов’язково мають допомагати відповідати чи ставити запитання. Але це треба робити разом з дитиною, а не замість неї. Багато батьків припускаються помилки і починають грати за дитину.

❗️Поради батькам дітей з ООП щодо поведінки під час війни

⚡Намагайтеся бути максимально спокійним у присутності дитини.

⚡Проговорюйте кожен крок та ваші плани та дії. Якщо ви прямуєте в бомбосховище, або евакуюєтеся з міста, поясніть дитині, що вдома небезпечно і що вам необхідно взяти найнеобхідніше.

⚡Особливо важливо пояснити дітям, як зараз важливо, щоб вони робили все, що просять батьки, без суперечок.

⚡Намагайтесь відволікати дитину доступними іграми, жартами, розмальовками тощо. Якщо ви знаходитесь у бомбосховищі, без доступу до олівців/ручок/ігор/розмальовок і т.п., можна рахувати людей навколо, шукати кольори (наприклад на одязі людей), обводити пальчиком свою руку, вчити вірш, розповідати казку, співати.

⚡Практикуйте разом з дітьми дихання, яке застосовують у стресових ситуаціях і за панічних атак: вдих-затримка дихання-видих-затримка дихання.

⚡Обіймайте дитину, тримайте за руку. Це заспокоює навіть дорослих.

Що таке інклюзія?

Питання інклюзії сьогодні набуває широкої актуальності. Інклюзивна освіта стає доступною для дітей з особливими освітніми потребами.

Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту в умовах освітнього закладу. Інклюзивний освітній заклад – це заклад освіти, який відкритий для навчання всіх дітей, незалежно від їхніх фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних, мовних чи інших особливостей.

На часі впровадження інклюзивної освіти починається з дошкілля. В цьому напрямку ми зробили значні кроки, аби кожна дитина, яка має особливі потреби, була охоплена інклюзивною освітою.

Хто такі діти з особливими потребами?

Деякі дослідники трактують це поняття досить широко і розглядають у даному контексті не лише дітей з особливостями розвитку, а й обдарованих малюків, дітей, позбавлених батьківської опіки, а також тих, хто пережив війну чи переїхав з іншої країни (регіону).

Варто зазначити, що в Україні основною категорією дітей з особливими освітніми потребами прийнято вважати осіб з особливостями психофізичного розвитку:

з порушеннями зору (сліпі, зі зниженим зором);
із порушеннями слуху (глухі, зі зниженим слухом);
з порушеннями мовлення;
із затримкою психічного розвитку;
з порушеннями опорно-рухового апарату;
із розумовою відсталістю;
зі складними вадами розвитку (у тому числі з розладами аутичного спектру).

Переваги інклюзивної освіти для дітей з особливими освітніми потребами:

Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується:

моторний
мовний
соціальний
емоційний
розвиток дитини.
Ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами.
Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.
Навчання проводиться з орієнтацією на здібності та інтереси дітей.
У дітей є можливість для налагодження дружніх стосунків з ровесниками

Поради батькам в сім’ях яких виховується

дитина з особливими освітніми потребами:

1.Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така, як усі.

2.Даруйте дитині свою любов та увагу, однак не забувайте про інших членів родини, котрі її теж потребують.

3. Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне ставлення і уявлення про свою дитину.

4. Організуйте свій побут так, щоб ніхто в сім'ї не відчував себе «жертвою», відмовляючись від свого особистого життя.

5. Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.

6. Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитися вами.

7. Не бійтеся в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.

8. Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.

9. Не обмежуйте дитину в спілкуванні з ровесниками.

10. Частіше звертайтеся за порадами до педагогів та психологів.

11. Звертайтеся до родин, у яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.

12. Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до самостійного життя. Говоріть з нею про майбутнє.

Рекомендації батькам в сім’ях яких виховується

дитина з особливими освітніми потребами:

- Поважайте свою дитину,

- Сприймайте її такою, яка вона є,

- дозволяти їй бути собою,

- Хваліть і заохочуйте до пізнання нового,

- Стимулюйте до дії через гру,

- Розмовляйте з дитиною, слухайте її, спостерігайте за нею,

- Підкреслюйте її сильні сторони,

- Впливайте на дитину проханням – це найефективніший спосіб дати їй інструкції.